гнейс

ГНЕЙС, у, ч.

Метаморфічна гірська порода, до складу якої входять кварц, польові шпати, слюда.

Гнейси є одними з найпоширеніших порід у земній корі (з навч. літ.);

За хімічним складом гнейси близькі до гранітів і глинистих сланців (із журн.).

Значення в інших словниках

1. гнейс — гнейс іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. гнейс — -у, ч. Метаморфічна гірська порода, до складу якої входять кварц, польові шпати, слюда.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гнейс — (нім. Gneis) метаморфічна гірська порода, що складається переважно з польового шпату, а також кварцу та кольорових мінералів. Застосовують для виробництва щебеню, тротуарних плит, як облицьовуваль-ний матеріал.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. гнейс — Метаморфічна світло-сіра, рожева, плямиста гірська порода; за мінеральним складом наближена до граніту; інколи будівельний матеріал.  Універсальний словник-енциклопедія
5. гнейс — ГНЕЙС, у, ч. Метаморфічна гірська порода, до складу якої входять кварц, польові шпати, слюда. Силікати входять до складу цілого ряду гірських порід: граніту, гнейсу, базальту, різних сланців і т. д. (Заг. хімія, 1955, 447).  Словник української мови в 11 томах