гнатися
ГНА́ТИСЯ, жену́ся, жене́шся, ГОНИ́ТИСЯ, гоню́ся, го́нишся, недок.
1. Переслідувати кого-, що-небудь; бігти за кимсь, чимсь, наздоганяючи.
– Чи чуєш гомін той? За мною то женуться! (Л. Глібов);
Побачили його [Вовка] ловці-молодці та й почали за ним гнатися (І. Франко);
Гониться за лисицею, а стріляє зайця (прислів'я);
* У порівн. Хутко бігла [Лукія] стежкою вниз, наче хтось гнався за нею слідом (О. Донченко).
2. розм. Прагнути чого-небудь, домагатися чогось.
Хто женеться за праведністю та за милістю, той знаходить життя, справедливість та славу (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Мати його не гналася за багатством, і за це їй перепадало від батька (М. Стельмах);
– Я не женуся за легким хлібом (О. Гончар);
// Намагатися зрівнятися з ким-небудь.
– Ми нікого гнатися [у змаганні] за нами не примушуємо (В. Собко).
3. Те саме, що гна́ти 3, 4.
[Готліб (вертається, задихавшись):] Я їх [людей] бачив. [Гільзе:] І чого .. ти так гнався? От добігаєшся, то знов тебе ота хвороба схопить (Леся Українка);
Розкішне дерево гналося понад водою вгору скільки в його було сили (І. Нечуй-Левицький);
Тут завжди буяли плодові сади, гналася із землі густа трава (В. Кучер).
◇ (1) Гна́тися за копі́йкою – прагнути до наживи, збагачення.
Якби він не гнався так за тією копійкою... А то жадоба така несита: все б зажер собі (Б. Грінченко);
(2) Гна́тися (іти́, ходи́ти і т. ін.) по п'я́тах – невідступно переслідувати кого-небудь або весь час іти за кимсь.
Йому здавалося, що сама смерть женеться за ними по п'ятах (З. Тулуб);
Коли в господі немає брата або тітки, тоді Терешко пристає, мов тінь, до діда Карпа, ходить за ним по п'ятах (Т. Масенко);
За ним весь час ішли по п'ятах фашисти (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)