Словник синонімів Караванського

гнатися

Гонитися, переслідувати, наздоганяти, мчати; П. (за ким) змагатися з.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. гнатися — гна́тися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. гнатися — [гнатиес'а] жеинус'а, жеинес':а, жеинец':а, жеинеимос'а, жеинеитес'а, жеинуц':а; нак. жеинис'а, жеин'іц':а  Орфоепічний словник української мови
  3. гнатися — женуся, женешся і гонитися, гонюся, гонишся, недок. 1》 Переслідувати кого-, що-небудь; бігти за кимсь, чимсь, наздоганяючи. 2》 розм. Прагнути чого-небудь, домагатися чогось. || Намагатися зрівнятися з ким-небудь. 3》 Те саме, що гнати 3), 4》 Гнатися по п'ятах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. гнатися — ГНА́ТИСЯ, жену́ся, жене́шся, ГОНИ́ТИСЯ, гоню́ся, го́нишся, недок. 1. Переслідувати кого-, що-небудь; бігти за кимсь, чимсь, наздоганяючи. – Чи чуєш гомін той? За мною то женуться! (Л.  Словник української мови у 20 томах
  5. гнатися — див. бігти  Словник синонімів Вусика
  6. гнатися — гна́тися за копі́йкою. Прагнути до наживи, збагачення. Якби він не гнався так за тією копійкою… А то жадоба така несита: все б зажер собі (Б. Грінченко). гна́тися (ходи́ти, іти́ і т. ін.) по п’я́тах. Невідступно переслідувати когось.  Фразеологічний словник української мови
  7. гнатися — БІ́ГТИ (швидко пересуватися на ногах), ЛЕТІ́ТИ підсил., МЧА́ТИ підсил., МЧА́ТИСЯ підсил., НЕСТИ́СЯ підсил., ГНА́ТИ підсил. розм., ГНА́ТИСЯ підсил. розм., рідше, ЧЕСА́ТИ підсил. розм., ЧУХРА́ТИ підсил. розм., ШКВА́РИТИ підсил. розм., ШПА́РИТИ підсил. розм.  Словник синонімів української мови
  8. гнатися — Гна́тися, жену́ся, жене́шся, -ну́ться  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. гнатися — ГНА́ТИСЯ, жену́ся, жене́шся і ГОНИ́ТИСЯ, гоню́ся, го́нишся, недок. 1. Переслідувати кого-, що-небудь; бігти за кимсь, чимсь, наздоганяючи. — Чи чуєш гомін той? За мною то женуться! (Гл., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
  10. гнатися — Гнатися, -женуся, -нешся гл. 1) Гнаться. От котик як почув, як погнавсь.... Гнавсь, гнавсь, не догнав. Рудч. Ск. І. 28. 2) Мчаться. Грин. ІІІ. 565. Скажи, коню, до кого це ви так нагло гнались? Шевч. 641.  Словник української мови Грінченка