Орфографічний словник української мови

гностицизм

гностици́зм

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гностицизм — -у, ч. Релігійно-філософська течія раннього християнства, яка на основі християнських релігійних догматів, ідеалістичної античної філософії та іудаїзму намагалася створити вчення про Бога, походження і розвиток світу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гностицизм — ГНОСТИЦИ́ЗМ, у, ч. Релігійно-філософська течія пізньої античності, яка поєднувала в собі мотиви християнства, ідеалістичної античної філософії, іудаїзму та ідеї релігій Стародавнього Сходу.  Словник української мови у 20 томах
  3. гностицизм — гностици́зм (від грец. γνωστικός – пізнавальний, той, хто пізнає) збірна назва породжених розкладом рабовласницького суспільства пізньоантичних релігійно-містичних учень, що поєднали в собі ідеї раннього християнства з ідеями релігій Стародавнього Сходу та античної філософії.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. гностицизм — ГНОСТИЦИЗМ (від грецьк. γνωστικόζ — пізнавальний, той, хто пізнає) — термін для позначення вчення філософів та теологів епохи раннього християнства (II — IV ст.  Філософський енциклопедичний словник
  5. гностицизм — Гностици́зм, -му, -мові (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. гностицизм — ГНОСТИЦИ́ЗМ, у, ч. Релігійно-філософська течія раннього християнства, яка на основі християнських релігійних догматів, ідеалістичної античної філософії та іудаїзму намагалася створити вчення про бога, походження і розвиток світу.  Словник української мови в 11 томах