гностик

гно́стик

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. гностик — -а, ч. Послідовник гностицизму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. гностик — ГНО́СТИК, а, ч. Послідовник гностицизму. Продовжуючи ідеологічну традицію стародавніх грецьких філософів, гностики вбачали шлях спасіння винятково в отриманні якогось невідомого іншим таємного знання (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
3. гностик — гно́стик послідовник гностицизму.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. гностик — Гно́стик, -ка; -тики, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. гностик — ГНО́СТИК, а, ч. Послідовник гностицизму.  Словник української мови в 11 томах