Великий тлумачний словник сучасної мови

гностик

гно́стик

-а, ч.

Послідовник гностицизму.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. гностик — гно́стик іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. гностик — ГНО́СТИК, а, ч. Послідовник гностицизму. Продовжуючи ідеологічну традицію стародавніх грецьких філософів, гностики вбачали шлях спасіння винятково в отриманні якогось невідомого іншим таємного знання (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
  3. гностик — гно́стик послідовник гностицизму.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. гностик — Гно́стик, -ка; -тики, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гностик — ГНО́СТИК, а, ч. Послідовник гностицизму.  Словник української мови в 11 томах