Значення в інших словниках
-
гностик —
гно́стик іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
гностик —
ГНО́СТИК, а, ч. Послідовник гностицизму. Продовжуючи ідеологічну традицію стародавніх грецьких філософів, гностики вбачали шлях спасіння винятково в отриманні якогось невідомого іншим таємного знання (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
гностик —
гно́стик послідовник гностицизму.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
гностик —
Гно́стик, -ка; -тики, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
гностик —
ГНО́СТИК, а, ч. Послідовник гностицизму.
Словник української мови в 11 томах