Великий тлумачний словник сучасної мови

гносеологія

гносеоло́гія

-ї, ж., філос.

Вчення про процес пізнання, про джерела, можливості та засоби пізнання; теорія пізнання.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. гносеологія — гносеоло́гія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. гносеологія — ГНОСЕОЛО́ГІЯ, ї, ж., філос. Вчення про процес пізнання, про джерела, можливості та засоби пізнання; теорія пізнання. Термін “гносеологія” було введено в науку відносно недавно, лише в середині XIX ст.  Словник української мови у 20 томах
  3. гносеологія — гносеоло́гія (від грец. γνώσις – пізнання і ...логія) вчення про сутність і закономірності пізнання, теорія пізнання.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. гносеологія — див. теорія пізнання  Універсальний словник-енциклопедія
  5. гносеологія — ГНОСЕОЛОГІЯ див. теорія пізнання  Філософський енциклопедичний словник
  6. гносеологія — Гносеоло́гія, -гії, -гією (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. гносеологія — ГНОСЕОЛО́ГІЯ, ї, ж., філос. Вчення про процес пізнання, про джерела, можливості та засоби пізнання; теорія пізнання. Тільки з цих позицій, позицій марксистської гносеології, можливе правильне розуміння пізнавальної суті мистецтва, зокрема художньої літератури (Рад. лід-во, 18, 1955, 34).  Словник української мови в 11 томах
  8. гносеологія — рос. гносеология (відгрец. gnoseos — пізнання і... логія), вчення про сутність і закономірності пізнання, теорія пізнання.  Eкономічна енциклопедія