гностик

гно́стик

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гностик — -а, ч. Послідовник гностицизму. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гностик — ГНО́СТИК, а, ч. Послідовник гностицизму. Продовжуючи ідеологічну традицію стародавніх грецьких філософів, гностики вбачали шлях спасіння винятково в отриманні якогось невідомого іншим таємного знання (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
  3. гностик — гно́стик послідовник гностицизму. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. гностик — Гно́стик, -ка; -тики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. гностик — ГНО́СТИК, а, ч. Послідовник гностицизму. Словник української мови в 11 томах