говірливість

говірли́вість

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. говірливість — -вості, ж. Абстр. ім. до говірливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. говірливість — ГОВІРЛИ́ВІСТЬ, вості, ж. Властивість за знач. говірли́вий. – На жаль, це правда, – притакнув гетьман. А король, попавши у незвичайну для своєї вдачі говірливість, продовжав [продовжував]. – Не розумію поляків (Б.  Словник української мови у 20 томах