голобельник

голобе́льник

іменник чоловічого роду, істота

той, хто грубо, нищівно критикує кого-, що-небудь

розм.

Значення в інших словниках

1. голобельник — -а, ч., розм. Той, хто грубо критикує кого-, що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. голобельник — ГОЛОБЕ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Той, хто грубо, нищівно критикує кого-, що-небудь. З'явилось кілька статей, у тому числі й Андрія Хвилі, де карталось [картали], не називаючи прізвищ, .. голобельників (Б. Антоненко-Давидович).  Словник української мови у 20 томах
3. голобельник — КРИ́ТИК (людина, що аналізує, розглядає різні життєві явища, дає комусь, чомусь оцінку, виявляє вади, хиби); КРИТИКА́Н розм. (людина, схильна до дріб'язкової, упередженої критики); ГОЛО́БЕЛЬНИК розм. (той, хто надто грубо критикує когось, щось).  Словник синонімів української мови
4. голобельник — ГОЛО́БЕЛЬНИК, а, ч., розм. Той, хто грубо критикує кого-, що-небудь. Важливу справу літературної критики редактори багатьох наших газет і журналів нерідко доручають людям..  Словник української мови в 11 томах