голобельник
ГОЛО́БЕЛЬНИК, а, ч., розм. Той, хто грубо критикує кого-, що-небудь.
Важливу справу літературної критики редактори багатьох наших газет і журналів нерідко доручають людям.., науково і теоретично непідготовленим у галузі художньої творчості, а то й нерозумним панегіристам або голобельникам (Літ. газ., 17.III 1959, 4).
Словник української мови (СУМ-11)