1. Словник української мови в 11 томах

голобельник

ГОЛО́БЕЛЬНИК, а, ч., розм. Той, хто грубо критикує кого-, що-небудь.

Важливу справу літературної критики редактори багатьох наших газет і журналів нерідко доручають людям.., науково і теоретично непідготовленим у галузі художньої творчості, а то й нерозумним панегіристам або голобельникам (Літ. газ., 17.III 1959, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голобельник — голобе́льник іменник чоловічого роду, істота той, хто грубо, нищівно критикує кого-, що-небудь розм. Орфографічний словник української мови
  2. голобельник — -а, ч., розм. Той, хто грубо критикує кого-, що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голобельник — ГОЛОБЕ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Той, хто грубо, нищівно критикує кого-, що-небудь. З'явилось кілька статей, у тому числі й Андрія Хвилі, де карталось [картали], не називаючи прізвищ, .. голобельників (Б. Антоненко-Давидович). Словник української мови у 20 томах
  4. голобельник — КРИ́ТИК (людина, що аналізує, розглядає різні життєві явища, дає комусь, чомусь оцінку, виявляє вади, хиби); КРИТИКА́Н розм. (людина, схильна до дріб'язкової, упередженої критики); ГОЛО́БЕЛЬНИК розм. (той, хто надто грубо критикує когось, щось). Словник синонімів української мови