1. Словник української мови в 11 томах

голобельний

ГОЛОБЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до голо́бля.

В однокінних голобельних запряжках застосовується сіделко, призначене для підтримування запряжки (Конярство, 1957, 184);

// у знач. ім. голобе́льний, ного, ч. Кінь, який запрягається в голоблі.

Потім він [візник] обережно взяв за оброть голобельного, а ми вчепилися за голоблі (Досв., Вибр., 1959, 64).

◊ Голобе́льна кри́тика — надто груба, розтрощувальна критика, яка відзначає тільки негативне.

Не можна робити так, як це робить журнал «Искусство кино», який систематично виступає лише з голобельною критикою на адресу роботи студії [ім. О. П. Довженка] (Літ. газ., 15.III 1959, 4).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голобельний — голобе́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. голобельний — -а, -е. Прикм. до голобля. || у знач. ім. голобельний, -ного, ч. Кінь, який запрягається в голоблі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голобельний — ГОЛОБЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до голо́бля. В однокінних голобельних запряжках застосовується сіделко, призначене для підтримування запряжки (з наук. літ.); // у знач. ім. голобе́льний, ного, ч. Кінь, запряжений у голоблі. Словник української мови у 20 томах
  4. голобельний — Голобельний, -а, -е 1) О лошадяхъ: коренной, ходящій въ оглобляхъ. 2) Объ экипажахъ: оглобельный. Голобельні сани. Словник української мови Грінченка