1. Словник української мови Грінченка

голобельний

Голобельний, -а, -е

1) О лошадяхъ: коренной, ходящій въ оглобляхъ.

2) Объ экипажахъ: оглобельный. Голобельні сани.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. голобельний — голобе́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. голобельний — -а, -е. Прикм. до голобля. || у знач. ім. голобельний, -ного, ч. Кінь, який запрягається в голоблі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. голобельний — ГОЛОБЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до голо́бля. В однокінних голобельних запряжках застосовується сіделко, призначене для підтримування запряжки (з наук. літ.); // у знач. ім. голобе́льний, ного, ч. Кінь, запряжений у голоблі. Словник української мови у 20 томах
  4. голобельний — ГОЛОБЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до голо́бля. В однокінних голобельних запряжках застосовується сіделко, призначене для підтримування запряжки (Конярство, 1957, 184); // у знач. ім. голобе́льний, ного, ч. Кінь, який запрягається в голоблі. Словник української мови в 11 томах