голобельний
ГОЛОБЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до голо́бля.
В однокінних голобельних запряжках застосовується сіделко, призначене для підтримування запряжки (Конярство, 1957, 184);
// у знач. ім. голобе́льний, ного, ч. Кінь, який запрягається в голоблі.
Потім він [візник] обережно взяв за оброть голобельного, а ми вчепилися за голоблі (Досв., Вибр., 1959, 64).
◊ Голобе́льна кри́тика — надто груба, розтрощувальна критика, яка відзначає тільки негативне.
Не можна робити так, як це робить журнал «Искусство кино», який систематично виступає лише з голобельною критикою на адресу роботи студії [ім. О. П. Довженка] (Літ. газ., 15.III 1959, 4).
Словник української мови (СУМ-11)