Великий тлумачний словник сучасної мови

голобельний

голобе́льний

-а, -е.

Прикм. до голобля.

|| у знач. ім. голобельний, -ного, ч. Кінь, який запрягається в голоблі.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. голобельний — голобе́льний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. голобельний — ГОЛОБЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до голо́бля. В однокінних голобельних запряжках застосовується сіделко, призначене для підтримування запряжки (з наук. літ.); // у знач. ім. голобе́льний, ного, ч. Кінь, запряжений у голоблі.  Словник української мови у 20 томах
  3. голобельний — ГОЛОБЕ́ЛЬНИЙ, а, е. Прикм. до голо́бля. В однокінних голобельних запряжках застосовується сіделко, призначене для підтримування запряжки (Конярство, 1957, 184); // у знач. ім. голобе́льний, ного, ч. Кінь, який запрягається в голоблі.  Словник української мови в 11 томах
  4. голобельний — Голобельний, -а, -е 1) О лошадяхъ: коренной, ходящій въ оглобляхъ. 2) Объ экипажахъ: оглобельный. Голобельні сани.  Словник української мови Грінченка