Великий тлумачний словник сучасної мови

голо

го́ло

Присл. до голий 2), 3).

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. голо — го́ло прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. голо — ГО́ЛО. Присл. до го́лий 2, 3. Голо і сумно дивляться на мене стіни, сердито глипають похмурі мокрі кутки (Ю. Збанацький); Голо блищала річка (Б. Харчук); // у знач. пред. Нічим не вкрито, нічого немає. – Скрізь голо, порожньо! Ні на чому очей спинити! ..  Словник української мови у 20 томах
  3. голо — ГО́ЛО. Присл. до го́лий 2, 3. Голо і сумно дивляться на мене стіни, сердито глипають похмурі мокрі кутки (Збан., Єдина, 1959, 25); // у знач. присудк. сл. Нічим не вкрито, нічого немає. — Скрізь голо, порожньо [на хуторі]! Ні на чому очей спинити!..  Словник української мови в 11 томах
  4. голо — Голо нар. 1) Голо, обнажено. 2) Исключительно. Голо сам пирій (поріс). Мнж. 178. 3) грошей голо. Нѣтъ денегъ. Хоч грошей, каже, і голо, однак за віщось то купив село. О. 1861. VII. 119.  Словник української мови Грінченка