голо
Голо
нар.
1) Голо, обнажено.
2) Исключительно. Голо сам пирій (поріс). Мнж. 178.
3) грошей голо. Нѣтъ денегъ. Хоч грошей, каже, і голо, однак за віщось то купив село. О. 1861. VII. 119.
Словник української мови ГрінченкаГоло
нар.
1) Голо, обнажено.
2) Исключительно. Голо сам пирій (поріс). Мнж. 178.
3) грошей голо. Нѣтъ денегъ. Хоч грошей, каже, і голо, однак за віщось то купив село. О. 1861. VII. 119.
Словник української мови Грінченка