голоштанько — Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

голоштанько — -а, ч., зневажл. Те саме, що голоштанник. Великий тлумачний словник сучасної мови
голоштанько — ГОЛОШТА́НЬКО, а, ч., зневажл. Те саме, що голошта́нник. – Голоштанько Мірошниченко вже крутить селом, як циган сонцем (М. Стельмах); Псяюха ж Сірко має вигоду зі своїх походів: Магомета не досяг, Симеона втратив. Голоштаньком був, голоштаньком і зостався (Ю. Мушкетик). Словник української мови у 20 томах
голоштанько — див. бідний Словник синонімів Вусика
голоштанько — БІДНЯ́К (бідна, убога людина), БІ́ДНИЙ, УБО́ГИЙ (ВБО́ГИЙ), БІДА́К розм., БІДА́Р розм., НЕІМУ́ЩИЙ книжн., заст., ЗЛИ́ДАР підсил., ЗЛИ́ДЕНЬ підсил. розм., НУЖДА́Р підсил. розм., ГО́ЛИЙ підсил. рідше, ЖЕБРА́К зневажл., СТА́РЕЦЬ зневажл. Словник синонімів української мови
голоштанько — ГОЛОШТА́НЬКО, а, ч., зневажл. Те саме, що голошта́нник. — Голоштанько Мірошниченко вже крутить селом, як циган сонцем (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 96). Словник української мови в 11 томах