Значення в інших словниках
-
гонг —
-а, ч. Ударний музичний інструмент, що складається з вертикально підвішеного металевого диска та колотушки, якою ударяють по ньому; прилад для подавання різних сигналів. || Звуки, утворювані цим предметом.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
гонг —
Тулумбас
Словник чужослів Павло Штепа
-
гонг —
(індонез. gong) — ударний інструмент з родини ідіофонів. 1.Китайський Г. — металеве коло діаметром 50 — 80 см з загнутими краями, підвішений на шнурі. Висота звуку, схожого на звук тамтама, залежить від діаметра Г. 2. Яванський...
Словник-довідник музичних термінів
-
гонг —
ГОНГ, а, ч. Ударний музичний інструмент у вигляді металевого диска; застосовується також для подавання різноманітних сигналів. По готелях глухо гудуть вже гонги, скликаючи на сніданки (М.
Словник української мови у 20 томах
-
гонг —
Ударний музичний інструмент (ідіофон) із певною висотою звучання на кшталт вел. бронзової тарілки; розповсюджений переважно в Китаї.
Універсальний словник-енциклопедія
-
гонг —
ГОНГ, а, ч.. Ударний музичний інструмент, що використовується в симфонічному оркестрі, а також прилад для подавання різних сигналів. За сценою глухо прогув гонг, і шовкова завіса тихо пішла вгору (Збан.
Словник української мови в 11 томах