Орфографічний словник української мови

гончарювати

гончарюва́ти

дієслово недоконаного виду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гончарювати — -юю, -юєш, недок. Займатися гончарством.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гончарювати — ГОНЧАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Займатися гончарством. Володів він золотим ремеслом – гончарював (В. Речмедін); Найвідповідальнішим етапом створення кераміки, крім вміння якісно гончарювати, був випал (з навч. літ.); Гончарювати Іван Білик учився у свого дядька – гончаря Якова Пічки (із журн.).  Словник української мови у 20 томах
  3. гончарювати — ГОНЧАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок. Займатися гончарством. Володів він золотим ремеслом — гончарював (Речм., Весн. грози, 1961, 12).  Словник української мови в 11 томах
  4. гончарювати — Гончарювати и ганчарюва́ти, -рю́ю, -єш гл. Заниматься горшечнымъ ремесломъ. Аф. 364.  Словник української мови Грінченка