гончарювати
ГОНЧАРЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, недок.
Займатися гончарством.
Володів він золотим ремеслом – гончарював (В. Речмедін);
Найвідповідальнішим етапом створення кераміки, крім вміння якісно гончарювати, був випал (з навч. літ.);
Гончарювати Іван Білик учився у свого дядька – гончаря Якова Пічки (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)