гончарський

ГОНЧА́РСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до гонча́р.

[Джонс:] Ми, пане майстре, хтіли заложити всі три гончарську спілку (Леся Українка);

Вони швидко дiстались до останньої, найбiльшої гончарської садиби (Ю. Логвин);

// Стос. до гончарства.

Отець Харитін послав за титарем й звелів йому набрати віз горшків, мисок, макітер і всякого гончарського посуду та одвезти на гостинець новому благочинному (І. Нечуй-Левицький);

Грає сонце в горщиках, і весело виблискують гори гончарського добра (М. Хвильовий);

– Договір склали вже з опішнянськими гончарями на мальовничі гончарські вироби та роменськими кустарями – на плахти і килими (А. Головко).

Значення в інших словниках

1. гончарський — гонча́рський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. гончарський — -а, -е. Прикм. до гончар. || Стос. до гончарства. Гончарський круг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гончарський — ГОНЧА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до гонча́р. [Джонс:] Ми, пане майстре, хтіли заложити всі три гончарську спілку (Л. Укр., III, 1952, 94); // Стос. до гончарства. ∆ Гонча́рський круг — знаряддя для формування посуду та інших виробів з глини.  Словник української мови в 11 томах
4. гончарський — Гончарський і ганчарський, -а, -е = гончаровий Єв. Мт. XXVII. 7, Шух. І. 259. Глина ганчарська. Вас. 177.  Словник української мови Грінченка