гончарство

ГОНЧА́РСТВО, а, с.

Виготовлення посуду та інших виробів із глини; заняття гончара.

Жителі цих країв [Карпат] здавна захоплюються гончарством (І. Цюпа);

Розподіл посуду на кухонний та столовий існував у буго-дністровського населення, чиє гончарство виникло під впливом культури криш (з наук. літ.);

У землеробів досить розвинуті були домашні ремесла: гончарство, ткацтво, обробка кості, заліза, бронзи (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. гончарство — гонча́рство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. гончарство — -а, с. Виготовлення посуду та інших виробів з глини; заняття гончаря.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. гончарство — ГОНЧА́РСТВО, а, с. Виготовлення посуду та інших виробів з глини; заняття гончаря. У землеробів досить розвинуті були домашні ремесла: гончарство, ткацтво, обробка кості, заліза, бронзи (Нариси стар. іст.  Словник української мови в 11 томах
4. гончарство — Гончарство и ганчарство, -ва с. Горшечное ремесло. О. 1862. V. 20. Шух. І. 259.  Словник української мови Грінченка