гончарство
ГОНЧА́РСТВО, а, с. Виготовлення посуду та інших виробів з глини; заняття гончаря.
У землеробів досить розвинуті були домашні ремесла: гончарство, ткацтво, обробка кості, заліза, бронзи (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 193);
Жителі цих країв [Карпат] здавна захоплюються гончарством (Цюпа, Україна.., 1960, 274).
Словник української мови (СУМ-11)