Словник української мови в 11 томах

гончарський

ГОНЧА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до гонча́р.

[Джонс:] Ми, пане майстре, хтіли заложити всі три гончарську спілку (Л. Укр., III, 1952, 94);

// Стос. до гончарства.

∆ Гонча́рський круг — знаряддя для формування посуду та інших виробів з глини.

— Ти гадаєш, що в Ілька нема худоби? — Таки нема, — впевнено відповів Левко, — бо тоді б не крутив чоловік гончарський круг (Стельмах, Хліб… 1959, 87).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. гончарський — гонча́рський прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. гончарський — -а, -е. Прикм. до гончар. || Стос. до гончарства. Гончарський круг.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гончарський — ГОНЧА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до гонча́р. [Джонс:] Ми, пане майстре, хтіли заложити всі три гончарську спілку (Леся Українка); Вони швидко дiстались до останньої, найбiльшої гончарської садиби (Ю. Логвин); // Стос. до гончарства.  Словник української мови у 20 томах
  4. гончарський — Гончарський і ганчарський, -а, -е = гончаровий Єв. Мт. XXVII. 7, Шух. І. 259. Глина ганчарська. Вас. 177.  Словник української мови Грінченка