1. Словник української мови у 20 томах

гончарство

ГОНЧА́РСТВО, а, с.

Виготовлення посуду та інших виробів із глини; заняття гончара.

Жителі цих країв [Карпат] здавна захоплюються гончарством (І. Цюпа);

Розподіл посуду на кухонний та столовий існував у буго-дністровського населення, чиє гончарство виникло під впливом культури криш (з наук. літ.);

У землеробів досить розвинуті були домашні ремесла: гончарство, ткацтво, обробка кості, заліза, бронзи (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гончарство — гонча́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. гончарство — -а, с. Виготовлення посуду та інших виробів з глини; заняття гончаря. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. гончарство — ГОНЧА́РСТВО, а, с. Виготовлення посуду та інших виробів з глини; заняття гончаря. У землеробів досить розвинуті були домашні ремесла: гончарство, ткацтво, обробка кості, заліза, бронзи (Нариси стар. іст. Словник української мови в 11 томах
  4. гончарство — Гончарство и ганчарство, -ва с. Горшечное ремесло. О. 1862. V. 20. Шух. І. 259. Словник української мови Грінченка