гончарський
ГОНЧА́РСЬКИЙ, а, е.
Прикм. до гонча́р.
[Джонс:] Ми, пане майстре, хтіли заложити всі три гончарську спілку (Леся Українка);
Вони швидко дiстались до останньої, найбiльшої гончарської садиби (Ю. Логвин);
// Стос. до гончарства.
Отець Харитін послав за титарем й звелів йому набрати віз горшків, мисок, макітер і всякого гончарського посуду та одвезти на гостинець новому благочинному (І. Нечуй-Левицький);
Грає сонце в горщиках, і весело виблискують гори гончарського добра (М. Хвильовий);
– Договір склали вже з опішнянськими гончарями на мальовничі гончарські вироби та роменськими кустарями – на плахти і килими (А. Головко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гончарський — гонча́рський прикметник Орфографічний словник української мови
- гончарський — -а, -е. Прикм. до гончар. || Стос. до гончарства. Гончарський круг. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гончарський — ГОНЧА́РСЬКИЙ, а, е. Прикм. до гонча́р. [Джонс:] Ми, пане майстре, хтіли заложити всі три гончарську спілку (Л. Укр., III, 1952, 94); // Стос. до гончарства. ∆ Гонча́рський круг — знаряддя для формування посуду та інших виробів з глини. Словник української мови в 11 томах
- гончарський — Гончарський і ганчарський, -а, -е = гончаровий Єв. Мт. XXVII. 7, Шух. І. 259. Глина ганчарська. Вас. 177. Словник української мови Грінченка