горлати —
-аю, -аєш, недок., розм. 1》 неперех. Голосно говорити, кричати або співати на все горло. || Порушувати порядок; викрикувати, галасувати. 2》 перех. Голосно співати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
горлати —
ГОРЛА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., розм. 1. Голосно говорити, кричати на все горло. Ми зовсім не лаялись, але, захопившись, виявляється, горлали так, що чути було в залі для глядачів (Ю.
Словник української мови у 20 томах
горлати —
див. кричати; співати
Словник синонімів Вусика
горлати —
співа́ти з чужо́го го́лосу. Не маючи власної думки, сліпо повторювати чуже; діяти за чужими настановами. — Ви співаєте з чужого голосу, мій недосвідчений друже,— недбало кинув розпорядник (А. Крижанівський). горла́ти з чужо́го го́лосу.
Фразеологічний словник української мови
горлати —
ГОРЛА́ТИ, а́ю, ає́ш, недок., розм. 1. неперех. Голосно говорити, кричати або співати на все горло. Ми зовсім не лаялись, але, захопившись, виявляється горлали так, що чути було в залі для глядачів (Смолич, Розм. з чит.
Словник української мови в 11 томах
горлати —
Горлати, -лаю, -єш гл. Кричать, горланить. Камен. у. Гн. ІІ. 144. Черезчуръ громко пѣть. Мнж. 178.
Словник української мови Грінченка