Орфографічний словник української мови

горошина

гороши́на

іменник жіночого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. горошина — -и, ж. Насінина гороху. || Дрібний предмет круглої форми. || Кругла цяточка, кружальце на тканині.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. горошина — ГОРОШИ́НА, и, ж. Насінина гороху. Кухарі другий раз уже піділляли теплою водою гущу з недоварених горошин та лушпини (І. Франко); Кури, звиклі до її голосу, довірливо поглядають на неї і ще настирливіше хапають горошини (Є. Доломан); * У порівн.  Словник української мови у 20 томах
  3. горошина — ГОРОШИ́НА, и, ж. Насінина гороху. Кухарі другий раз уже піділляли теплою водою гущу з недоварених горошин та лушпини (Фр., II, 1950, 265); Якщо для посіву кожного року відбирати найкраще зерно, можна виростити просину завбільшки мало не з горошину (Вол.  Словник української мови в 11 томах