Орфографічний словник української мови

гофр

гофр

іменник чоловічого роду

хвиляста складка

частіше вживається у множині

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гофр — -а, ч. Тонкі металеві, азбоцементні та інші листи зі складчастою, хвилеподібною поверхнею.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гофр — ГОФР, у, ч., збірн., спец. Тонкі металеві, азбоцементні, фанерні або інші листи зі складчастою, хвилеподібною поверхнею. Гофр для відведення вихлопних газів від електрогенератора виготовляється з оцинкованої сталі...  Словник української мови у 20 томах
  3. гофр — (франц. gaufre, букв. – вафля) тонкі металеві, азбоцементні, фанерні та інші листи з складчастою, хвилеподібною поверхнею; застосовують у будівництві, машинобудуванні.  Словник іншомовних слів Мельничука