гофр
ГОФР, у, ч., збірн., спец.
Тонкі металеві, азбоцементні, фанерні або інші листи зі складчастою, хвилеподібною поверхнею.
Гофр для відведення вихлопних газів від електрогенератора виготовляється з оцинкованої сталі; його внутрішній діаметр становить 28 мм, а максимальна довжина – 6 м (із журн.);
* Образно. Його худі щоки побрижились, чоло збіглось в гофр зморщок (Р. Іваничук).
Словник української мови (СУМ-20)