Орфографічний словник української мови

грабок

грабо́к

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. грабок — ГРАБО́К, бка́, ч. Зменш. до граб. Лукаш виходить із сокирою і підступає до молодого грабка, щоб його рубати (Леся Українка); [Докія:] Написав ти, Олексію, записку лісникові, щоб мій Свирид зрубав два грабки для обори вівцям, він поїхав, зрубав трохи більше (М. Зарудний).  Словник української мови у 20 томах
  2. грабок — ГРАБО́К, бка́, ч. Те саме, що граб. Лукаш виходить із сокирою і підступає до молодого грабка, щоб його рубати (Л. Укр., III, 1952, 228); [Докія:] Написав ти, Олексію, записку лісникові, щоб мій Свирид зрубав два грабки для обори вівцям, він поїхав, зрубав трохи більше (Зар., Антеї, 1962, 17).  Словник української мови в 11 томах
  3. грабок — Грабок, -бка м. 1) ум. отъ граб. 2) пт. = деркач, Crex pratensis. Вх. Уг. 234.  Словник української мови Грінченка