грабок

ГРАБО́К, бка́, ч.

Зменш. до граб.

Лукаш виходить із сокирою і підступає до молодого грабка, щоб його рубати (Леся Українка);

[Докія:] Написав ти, Олексію, записку лісникові, щоб мій Свирид зрубав два грабки для обори вівцям, він поїхав, зрубав трохи більше (М. Зарудний).

Значення в інших словниках

1. грабок — грабо́к іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. грабок — ГРАБО́К, бка́, ч. Те саме, що граб. Лукаш виходить із сокирою і підступає до молодого грабка, щоб його рубати (Л. Укр., III, 1952, 228); [Докія:] Написав ти, Олексію, записку лісникові, щоб мій Свирид зрубав два грабки для обори вівцям, він поїхав, зрубав трохи більше (Зар., Антеї, 1962, 17).  Словник української мови в 11 томах
3. грабок — Грабок, -бка м. 1) ум. отъ граб. 2) пт. = деркач, Crex pratensis. Вх. Уг. 234.  Словник української мови Грінченка