грабок
ГРАБО́К, бка́, ч.
Зменш. до граб.
Лукаш виходить із сокирою і підступає до молодого грабка, щоб його рубати (Леся Українка);
[Докія:] Написав ти, Олексію, записку лісникові, щоб мій Свирид зрубав два грабки для обори вівцям, він поїхав, зрубав трохи більше (М. Зарудний).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грабок — грабо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- грабок — ГРАБО́К, бка́, ч. Те саме, що граб. Лукаш виходить із сокирою і підступає до молодого грабка, щоб його рубати (Л. Укр., III, 1952, 228); [Докія:] Написав ти, Олексію, записку лісникові, щоб мій Свирид зрубав два грабки для обори вівцям, він поїхав, зрубав трохи більше (Зар., Антеї, 1962, 17). Словник української мови в 11 томах
- грабок — Грабок, -бка м. 1) ум. отъ граб. 2) пт. = деркач, Crex pratensis. Вх. Уг. 234. Словник української мови Грінченка