грабок
Грабок, -бка
м.
1) ум. отъ граб.
2) пт. = деркач, Crex pratensis. Вх. Уг. 234.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- грабок — грабо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- грабок — ГРАБО́К, бка́, ч. Зменш. до граб. Лукаш виходить із сокирою і підступає до молодого грабка, щоб його рубати (Леся Українка); [Докія:] Написав ти, Олексію, записку лісникові, щоб мій Свирид зрубав два грабки для обори вівцям, він поїхав, зрубав трохи більше (М. Зарудний). Словник української мови у 20 томах
- грабок — ГРАБО́К, бка́, ч. Те саме, що граб. Лукаш виходить із сокирою і підступає до молодого грабка, щоб його рубати (Л. Укр., III, 1952, 228); [Докія:] Написав ти, Олексію, записку лісникові, щоб мій Свирид зрубав два грабки для обори вівцям, він поїхав, зрубав трохи більше (Зар., Антеї, 1962, 17). Словник української мови в 11 томах