грабок

Грабок, -бка

м.

1) ум. отъ граб.

2) пт. = деркач, Crex pratensis. Вх. Уг. 234.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. грабок — грабо́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. грабок — ГРАБО́К, бка́, ч. Зменш. до граб. Лукаш виходить із сокирою і підступає до молодого грабка, щоб його рубати (Леся Українка); [Докія:] Написав ти, Олексію, записку лісникові, щоб мій Свирид зрубав два грабки для обори вівцям, він поїхав, зрубав трохи більше (М. Зарудний). Словник української мови у 20 томах
  3. грабок — ГРАБО́К, бка́, ч. Те саме, що граб. Лукаш виходить із сокирою і підступає до молодого грабка, щоб його рубати (Л. Укр., III, 1952, 228); [Докія:] Написав ти, Олексію, записку лісникові, щоб мій Свирид зрубав два грабки для обори вівцям, він поїхав, зрубав трохи більше (Зар., Антеї, 1962, 17). Словник української мови в 11 томах