гражда —
-и, ж., діал. Комплекс житлових будинків і господарських приміщень у гуцулів. Утворює замкнутий, здебільшого прямокутний, дворик.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гражда —
ГРАЖДА́, и́, ж., діал. Садиба. Описаний гуцульський осідок, або гражда, найбільше зберігся на північних схилах Карпат, у районі Жаб’є і Криворівні (Дерев. зодч. Укр., 1949, 15).
Словник української мови в 11 томах
гражда —
(укр.) Комплекс житлових і господарських будівель навколо замкненого двору у гуцулів, що зводились в Українських Карпатах.
Архітектура і монументальне мистецтво