1. Орфографічний словник української мови

гражда

гражда́

іменник жіночого роду

* Але: дві, три, чотири гражди́

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гражда — -и, ж., діал. Комплекс житлових будинків і господарських приміщень у гуцулів. Утворює замкнутий, здебільшого прямокутний, дворик. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гражда — ГРАЖДА́, и́, ж., діал. Садиба. Описаний гуцульський осідок, або гражда, найбільше зберігся на північних схилах Карпат, у районі Жаб’є і Криворівні (Дерев. зодч. Укр., 1949, 15). Словник української мови в 11 томах
  3. гражда — (укр.) Комплекс житлових і господарських будівель навколо замкненого двору у гуцулів, що зводились в Українських Карпатах. Архітектура і монументальне мистецтво