гражда
ГРАЖДА́, и́, ж., діал. Садиба.
Описаний гуцульський осідок, або гражда, найбільше зберігся на північних схилах Карпат, у районі Жаб’є і Криворівні (Дерев. зодч. Укр., 1949, 15).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гражда — гражда́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири гражди́ діал. Орфографічний словник української мови
- гражда — -и, ж., діал. Комплекс житлових будинків і господарських приміщень у гуцулів. Утворює замкнутий, здебільшого прямокутний, дворик. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гражда — (укр.) Комплекс житлових і господарських будівель навколо замкненого двору у гуцулів, що зводились в Українських Карпатах. Архітектура і монументальне мистецтво