гражданка
ГРАЖДА́НКА, и, ж., розм.
1. Те саме, що Гражда́нський шрифт ( див. гражда́нський).
В 1859 р. був зроблений останній, але найсильніший замах на українську азбуку. Проект заміни «гражданки» латинською азбукою вийшов на цей раз не від приватних осіб, а з урядових сфер (Курс іст. укр. літ. мови, І, 1958, 186).
2. Життя невійськових, цивільних людей.
— Мабуть, для гражданки я вже остаточно пропаща людина. Так уже, мабуть, і залишусь вічним солдатом (Гончар, III, 1959, 10);
«Старослужилі» демобілізуються і ідуть на гражданку. Всі — на комсомольську будову (Літ. Укр., 23.Х 1962, 1).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- гражданка — -и, ж., розм. Життя невійськових, цивільних людей. Великий тлумачний словник сучасної мови
- гражданка — ГРАЖДА́НКА, и, ж., розм. 1. заст. Те саме, що Гражда́нський шрифт (див. шрифт). Всім відомо, що Петро I іще в 1701 році посилав молодих людей до Києва вчитися штуки друкарської кирилицею і гражданкою (Г. Хоткевич). 2. розм. Словник української мови у 20 томах
- Гражданка — Гражда́нка іменник жіночого роду населений пункт в Україні Орфографічний словник української мови
- гражданка — И, ж., військ. Цивільне життя. Афганець, який уже на гражданці заробив «тілесні ушкодження» (Д. Корчинський). Словник сучасного українського сленгу
- гражданка — Письмо, створене на основі кирилиці, запроваджене у Росії 1701 внаслідок реформи Петра I; використовується у рос., а також, з невел. змінами, в укр., білоруській, сербській, болгарській та македонській мовах. Універсальний словник-енциклопедія