гражда

гра́жда

-и, ж., діал.

Комплекс житлових будинків і господарських приміщень у гуцулів. Утворює замкнутий, здебільшого прямокутний, дворик.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. гражда — гражда́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири гражди́ діал. Орфографічний словник української мови
  2. гражда — ГРАЖДА́, и́, ж., діал. Садиба. Описаний гуцульський осідок, або гражда, найбільше зберігся на північних схилах Карпат, у районі Жаб’є і Криворівні (Дерев. зодч. Укр., 1949, 15). Словник української мови в 11 томах
  3. гражда — (укр.) Комплекс житлових і господарських будівель навколо замкненого двору у гуцулів, що зводились в Українських Карпатах. Архітектура і монументальне мистецтво