гранат —
ГРАНАТ – ГРАНАТА Гранат1, -а. Південне дерево або кущ з яскраво-червоним цвітом; цвіт, плід з нього. Сплять кипариси, дрімають гранати, Ніч над землею розкинула шати (О.Олесь). Гранат2. 1. р. -а.
Літературне слововживання
гранат —
I -а, ч. 1》 Плодове дерево або кущ, що росте в місцях із теплим кліматом. 2》 Яскраво-червоні квіти цієї рослини. 3》 Круглий плід цієї рослини з товстою шкірою, наповнений насінням. II -а, ч. Самоцвіт, напівдорогоцінне каміння найчастіше червоного чи бурого кольору, рідко – зеленого кольору.
Великий тлумачний словник сучасної мови
гранат —
ГРАНА́Т¹, а, ч., ГРАНА́ТА, и, ж. 1. Плодове дерево або кущ родини гранатових, що росте в місцях з теплим кліматом; гранатник. Лариса розтирає в долонях вогнисту квітку граната... (М.
Словник української мови у 20 томах
гранат —
грана́т (від лат. granatus – зернистий) те саме, що й гранатник
Словник іншомовних слів Мельничука
гранат —
ГРАНА́Т (самоцвіт червоного або бурого кольору), ГІАЦИ́НТ. А на шиї гранати, коралі, дукачі як жар горять (О. Стороженко).
Словник синонімів української мови
гранат —
ГРАНА́Т¹, а, ч., ГРАНА́ТА, и, ж. 1. Плодове дерево або кущ, що росте в місцях з теплим кліматом. В практиці садівництва плодові рослини, враховуючи господарсько-біологічні особливості їх, поділяють на такі групи: зерняткові..
Словник української мови в 11 томах