гранатка —
ГРАНА́ТКА, и, ж., розм. Зменш. до грана́та¹ 1. Клали хліб в обковану тачанку, .. Ще й гранаток сотню на вози (А. Малишко); Тиче мені [гауптман] запальничку, перед тим клацнувши нею, щоб я не подумав, що то гранатка (Є.
Словник української мови у 20 томах