гримотати —
Гримота́ти, -мочу́, -мо́чеш, -мо́чуть і гримоті́ти, -мочу́, -моти́ш, -мотя́ть
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
гримотати —
ГРИМОТА́ТИ, очу́, о́чеш і ГРИМОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, недок. Підсил. до гримі́ти 1, 2. Поїзд стогне в дорозі, гримоче за соту верству (Шпорта, Твої літа, 1950, 26); Трактор ледве чутно гримотить, коник десь сюркоче… (Гончар, Маша..
Словник української мови в 11 томах
гримотати —
Гримотати, -мочу, -чеш и гримоті́ти, -чу́, -ти́ш гл. = грімотати. --------------- Гримотати, -мочу, -чеш и гримоті́ти, -чу́, -ти́ш гл. = грімотати.
Словник української мови Грінченка