Орфографічний словник української мови

грог

грог

іменник чоловічого роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. грог — -у, ч. Напій із рому або коньяку та окропу з цукром.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. грог — (англ. grog) гарячий напій, виготовлений з рому (або коньяку) й гарячої води з цукром.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. грог — ГРОГ, у, ч. Напій з рому або коньяку й окропу з цукром. Вахтенний ставить на стіл склянку з гарячим грогом (Довж., Зач. Десна, 1957, 411).  Словник української мови в 11 томах