грохати —
ГРО́ХАТИ, ГРО́ХКАТИ, аю, аєш, недок. Створювати або видавати гучні, різкі звуки; гриміти. В степу на току грохав двигун, чахкотіла, аж гула, молотарка (О. Кундзич); Чадно грохкають міни в хлібах, бігають люди знетямлені (О. Гончар); // безос.
Словник української мови у 20 томах