грубошерстий

грубоше́рстий

прикметник

Значення в інших словниках

1. грубошерстий — -а, -е. Який має, дає грубу шерсть. || Вигот. з грубої шерсті.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. грубошерстий — ГРУБОШЕ́РСТИЙ, а, е. Який має, дає грубу шерсть. Раніше у нас [у Казахстані] тільки грубошерстих овець розводили (Багмут, Опов., 1959, 101); // Вигот. з грубої шерсті. Вдягнена вона була в бабусину грубошерсту хустину, в старий кожушок (Руд., Остання шабля, 1959, 320).  Словник української мови в 11 томах