Орфографічний словник української мови

грюндер

грю́ндер

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. грюндер — Грі́ндер, грюндер: — засновник акціонерного товариства, що створюється, як правило, з спекулятивною метою [44-1]  Словник з творів Івана Франка
  2. грюндер — -а, ч. Людина, яка займається грюндерством.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. грюндер — ГРЮ́НДЕР, а, ч. Особа, яка займається грюндерством. Вирішальну роль у бурхливому розвитку економіки Центральної Європи середини XIX ст. відіграло будівництво залізниць, коли грюндери, що фінансували їх будівництво, стрімко багатіли (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах