грюндер

ГРЮ́НДЕР, а, ч.

Особа, яка займається грюндерством.

Вирішальну роль у бурхливому розвитку економіки Центральної Європи середини XIX ст. відіграло будівництво залізниць, коли грюндери, що фінансували їх будівництво, стрімко багатіли (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. грюндер — Грі́ндер, грюндер: — засновник акціонерного товариства, що створюється, як правило, з спекулятивною метою [44-1]  Словник з творів Івана Франка
2. грюндер — грю́ндер іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
3. грюндер — -а, ч. Людина, яка займається грюндерством.  Великий тлумачний словник сучасної мови