Орфографічний словник української мови

гуаш

гуа́ш 1

іменник жіночого роду

фарба

гуа́ш 2

іменник жіночого роду

картина; малюнок

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. гуаш — -і, ж. 1》 Фарба, розтерта на воді з клеєм і домішкою білила, що дає непрозорий шар. 2》 Картина, малюнок, виконані такою фарбою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. гуаш — гуа́ш (франц. gouache, від італ. guazzo – водяна фарба) 1. Непрозора (корпусна) водяна фарба, різновид акварелі. 2. Малюнок, виконаний такими фарбами.  Словник іншомовних слів Мельничука
  3. гуаш — ГУА́Ш, і, ж. 1. Фарба, розтерта на воді з клеєм і домішкою білила, що дає непрозорий шар. Гаї вигравали всіма відтінками зелені, від акварельного прозоро-салатного до темно-зеленого, наче писаною гуашшю на блакитному тлі (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 22). 2. Картина, малюнок, виконані такою фарбою.  Словник української мови в 11 томах